Головна  →  Фінансові знання  →  Венчурне та капітальне інвестування  →  По кому вдарить економічне цунамі

По кому вдарить економічне цунамі

По кому вдарить економічне цунамі

Що далі? Це очевидно друге за популярністю питання після «що робити, щоб вберегтися?». Якщо з найпершим більш-менш зрозуміло, то відповідь на друге так і криється в тумані. Адже точність відповіді на нього співставна з точністю передбачення, що буде після цунамі або тайфуну. Зрозуміло, що непереливки, але кому і наскільки?

Зрозуміло, що із слонів, на яких тримається/трималася наша економіка, суттєво постраждає металургія. Адже метал – це інвестиційний товар, а з інвестиціями світу доведеться почекати. Навіть економічне відновлення буде не шляхом відновлення матеріальних цінностей. Вони якраз не постраждають. В ході відновлення буде відбуватися перерозподіл матеріальних цінностей між власниками, які вціліли після цього цунамі. На жаль, металургія придавить і своїх постачальників.

Ну а металургія, як виробник інвестиційного товару, просіла значною мірою з-за гальмування будівництва. Ця галузь разом з побратимом – девелопментом одні з перших на посткризовий перерозподіл власності.

Абсолютно очевидно, що лягли туризм, сервіс публічного харчування, і пасажирський транспорт. Саме в цих сегментах буде найактивніше перерозподілятися власність. Непродовольчий рітейл теж зазнає суттєвих втрат, особливо якщо не готував сані влітку – не розбудовував свою он-лайн версію. Але і самим просунутим буде нелегко, коли грошей у споживачів буде залишатися тільки на їжу та ліки.

Зрозуміло, що похитнеться фінансовий сектор, якщо трясе великих та й малих позичальників. Але повторення банкопаду нам очікувати не варто. Все що мало впасти, вже впало.

На наших очах у світі згортає активність галузь видобування вуглеводнів. Але навряд тут варто очікувати гучних банкрутств. Все очевидно відновиться, як тільки люди почнуть їздити-літати.

Агропром, скоріш за все, не відчує складнощів. Їсти треба ж усім. Навіть навпаки, здешевіле паливо йому тільки на користь. Безумовний поштовх відчули галузі ІТ, особливо Е-комерція, та телекомунікації. Впевнено почуватиметься продуктовий рітейл. Ну і безумовним бенефіціаром виявилися медичні заклади, виробники медичного обладнання і лікарського так би мовити обмундирування. Причому їх бенефіс матиме довгостроковий ефект, тому що налякане людство, дуючи на воду, підвищить вкладення в усе це коштів.

На жаль, негативному впливу піддадуться галузі зі значною зайнятістю, крім хіба агропрому та продуктового рітейлу. Значить не уникнути великої армії безробітних. Держава щось даватиме, але цього буде мало, бо в неї мало, і для усіх.

І найстрашніше, що наші громадяни так і не виховали у себе звички до формування накопичень. Дослідження засвідчили, що 75% громадян можуть протягти максимум два місяці без регулярного доходу. Це максимум. А з цих 75% близько половини не протягнуть і місяця. На початку карантин ми порівняли з цунамі для економіки. Так для громадян – це буде великим відпливом, тому що за влучним виразом Баффета саме відплив демонструє, хто плавав без купального костюму. Такими у нас виявилося 75%.

Єдина радість, що не доведеться довго відновлювати матеріальну складову економіки. А діяльність людей відновлюється швидко. Але треба розуміти, що це швидко почнеться не раніше осені. Очевидно, в цей період почнеться відновлення і в світі, яке теж буде швидким. А значить відновлюватимуться робочі місця і для наших заробітчан. Отже в наступному році ми можемо повернутися до кадрового дефіциту.

Але найважливішим нашим коефіцієнтом падіння або зростання залишається градус відносин України з МВФ. Якщо він так і залишатиметься нижче нуля, як зараз, то згадана вище осінь буде точно не цьогорічна, а може і не наступного року.