Головна  →  Фінансові знання  →  Опори фінансової стабільності  →  Корона-криза: чи запасатись золотими гирями?

Корона-криза: чи запасатись золотими гирями?

Корона-криза: чи запасатись золотими гирями?

Золото знову б’є рекорди популярності у якості інструменту довгострокових інвестицій. Ну й що, що в нього невисока ліквідність – зате інші інструменти взагалі часто-густо стають збитковими в умовах нечуваної рецесії світової економіки. Світові котирування оновлюють рекорд за рекордом – аналітики GoldmanSachs вважають, що ще до кінця року вартість золота сягне 2 тисяч доларів за тройську унцію (31.1034768 г .). Це цілком закономірно: золото дорожчає саме під час криз, а ось у «ситому» 2012-2013 рр, коли в світі активно розвивались і зростали фондові ринки, воно втратило третину вартості. Золото називають традиційним «захисним» активом, який убезпечує капітал від інфляції чи зменшує її наслідки. Крім золота, до захисних відносять і інші дорогоцінні метали, а також суверенні, тобто забезпечені державами з надійним кредитним рейтингом.

Стратеги BankofAmerica дійшли висновку, що основні причини зростання – практично нульові, а почасти й від’ємні відсоткові ставки, невизначеність у зв’язку з пандемією, ситуацією навколо торговельних воєн США і Китаю, майбутніми виборами президента в США та іншими факторами. Побоювання другої хвилі пандемії, яка, схоже, вже видніється на горизонті, а також нерівномірність процесів економічного відновлення в найближчі роки буде підтримувати високу ціну золота. Очікувані втрати світового ВВП від корона-кризи у 5 трильйонів доларів говорять самі за себе. Крім того, монетарна політика багатьох центробанків, яка орієнтована на емісію для підтримки вітчизняних економік, не дозволяє капіталам «перетікати» у традиційні резервні валюти – долар і євро. Адже саме вони підлягають інфляційним ризикам в першу чергу.

Що цікаво, класичних економічних причин зростання вартості золота немає – адже дефіциту цього металу не спостерігається, навпаки, попит на дорогоцінності впав у світі на 39%, а у Китаї навіть на 65%. (Так, золото як банківський метал і золото у предметах розкоші – це «дві великі різниці»). Тож йдеться саме про зливки, які активно накопичують не лише приватні інвестори, а й деякі центробанки, збільшивши лише за перший квартал запаси на 145 тонн. Видобуток же і виробництво зменшилися через карантинні обмеження лише на 4%.

В Україні зростання попиту оцінюють у 10%. Звичайні інвестори можуть придбати банківські зливки для подальшого зберігання, а також оформлювати так звані «золоті депозити». В другому випадку фізичної купівлі золота не відбувається, але депозит прив’язується до вартості дорогоцінного металу. Щоправда, мінусом таких депозитів є великий спред (різниця між ціною покупки і продажу), який досягає 20% і може нівелювати всі вигоди. Тому, як і раніше, купівля золота – справа цілковито особистого вибору, і найкраще вкладатися в нього надовго. При цьому треба враховувати неминуче відкочування цін в середньостроковій перспективі, але коли він розпочнеться і наскільки масштабним буде, ніхто не береться прогнозувати – бо коронавірус непередбачуваний.