Головна  →  Фінансові знання  →  Інструменти фінансового управління  →  Інструменти для пасивного доходу в Україні

Інструменти для пасивного доходу в Україні

Інструменти для пасивного доходу в Україні

Найперше зазначимо, що ринок інвестицій в Україні дуже завузький. Виною цьому - незахищеність прав власності. Ніякі заходи не вирішать питання інвестицій без реального захисту прав власності.

Що ж до пасивного доходу від інвестицій, то золото, тут наприклад, ні до чого. Пасивний дохід - це перш за все дохід регулярний. А золото дає дохід тільки один раз - при продажу. Якщо взагалі дає. Це актив дуже волатильний, тобто його вартість коливається з великою амплітудою.

Участь в капіталі. Можливо так, якщо маєте якогось дружнього порядного капіталіста. Але порядність - річ дуже відносна. Треба самому непогано розбиратися в бізнесі, щоб бути партнером (брати участь в капіталі) у ньому. Тому звичайній приватній особі - це практично неможливо. Щоб приватна особа могла інвестувати в капітал безпечніше і не заморочуючись знаннями з бізнесу, у світі існують спеціальні інвестиційні фонди. В Україні теж є інвестиційні фонди. Але при інвестуванні через них слід звертати увагу, хто ними управляє.

Акції. Про них в Україні варто забути (крім акцій фондів, про що див. вище) допоки не вирішиться питання захисту прав власності. З одного боку пристойні підприємці бояться випускати акції, з огляду на загрозу рейдерства. З іншого боку інвестувати в підприємства непристойних, зрозуміло, не варто. Та й держава настільки зарегулювала діяльність акціонерних товариств (все виправдовуючи захистом інвесторів), що нормальні акції ми ще не скоро побачимо. Що ж до пропагованого приходу в Україну акцій Apple, то він таки стався. Але ліквідність їх дуже погана, тобто різниця між ціною придбання і продажу така значна, що, придбавши, дуже важко дочекатись хорошої ціни для продажу. Хіба що повестись на екзотику і придбати із розрахунку на дивіденди. Але ще питання порядку їх отримання від Apple.

Облігації - це можливий інструмент, особливо для пасивного доходу. На ринку можна знайти пару-трійку випусків корпоративних облігацій, тобто облігацій підприємств. Про них треба радитись із власним консультантом. Без консультанта на фондовий ринок потикатись не варто.

Окремо про облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Дуже гарний сьогодні інструмент для інвестування. Тільки загалом до цінних паперів, а особливо ОВДП особливо, треба підступатись з сумами від тисяч 50 грн. Там значні транзакційні витрати (про що нижче), які з’їдять частину доходу. Тим більшу, чим менша сума інвестицій.

Нерухомість, мабуть найбільш популярний, після долара, актив. Тільки от, щоб придбати нерухомість для отримання прибутку треба вкласти не менше півмільйона гривень. А дохід від оренди буде нижче рівня доходу від банківського депозиту. Щоб заробляти більше, слід спекулювати нерухомістю, а це вимагає ду-у-уже грубих грошей. Той, хто сподівається, що нерухомість хочаб збереже свою вартість, може жорстоко помилитися. Цей актив також дуже волатильний. Вже на нашій пам’яті вартість нерухомості коливалася якщо не в рази, то на десятки відсотків. Та й нерухомість має дуже низьку ліквідність. Тобто складно і довго продається, і неможливо відразу отримати частину вартості, якщо, наприклад, потрібна сума суттєво більша за місячну оренду від неї. І треба зважити, що здача в оренду – це бізнес з усіма притаманними йому ризиками: отримати недостатню ціну, або взагалі довго не знайти орендаря, ризик пошкодження майна недобросовісним орендарем, та складнощі з його виселенням. Ну і в умовах правової незахищеності є ризик взагалі втратити нерухомість. З часом власник може зрозуміти, що він/вона фактично починають служити квартирі, зданій в оренду. І ще треба платити податки, про що в нас багато хто забуває. Як на саму нерухомість, так і на доходи з неї.

Щоб позбавитись усіх цих неприємностей (зависокої ціни входу на ринок, низької ліквідності нерухомості і незахищеності) у світі діють т.зв. фонди нерухомості, або Real Estate Trust. В Україні у Будівельній палаті вже розроблена модель такого фонду. З наступного року, можливо з другої його половини можна буде інвестувати через нього. І тут згодяться ті ж рекомендації, що і наведені вище для інвестиційного фонду.

Власне житло. Безумовно актив, але не інвестиційний. Воно гроші не приносить, а тільки витягає.

Депозити в гривні. При нестабільному курсі, якраз є непоганою інвестицією. Гірше було б, якби курс стабільно падав. От за 4,5 останніх років (якщо навіть не зважати на ревальвацію останніх місяців) курс гривні сповз хіба на відсотків 15-20. Зате на гривневому депозиті кожен рік можна було заробляти до 15%. А ще й реінвестувати. Тому такий депозит залишається непоганим вкладенням. Треба тільки банк обирати з фахівцем-консультантом, щоб потім не бідкатись.

Скриті видатки. При інвестуванні ніяких скритих видатків немає. Вони просто невідомі інвестору, поки що. Комісійні банку. По-перше, інвестувати через банк не варто, позаяк йому вигідні інвестиції тільки у його депозити. І тут до речі комісій немає. Якщо ж інвестувати у цінні папери, а це здійснюють і спеціалізовані компанії, то комісію звісно треба платити. Вона залежить від виду паперу, обсягу операції і що хоче клієнт: продати чи купити. Комісія коливається у широких межах від часток відсотка до десятків відсотків. Однак, така компанія має забезпечити повну законність операції і роз’яснити клієнту усі її ризики. Додайте сюди ще оплату зберігачеві цінних паперів як за операції відкриття вашого рахунку у цінних паперах та зарахування на нього цінних паперів, так і за подальше зберігання їх там. Цінні папери існують у безготівковій формі і зберігаються на спеціальних рахунках, а не вдома. Загалом витрати на відкриття рахунку у цінних паперах і зарахування туди цих паперів складуть кілька сотень гривень (залежно від установи зберігача і обсягу пакету цінних паперів), а саме зберігання – може 500, може 1000, може і 2000 грн. на рік.. Теж залежить від обсягу пакету і установи. От чому до цінних паперів треба підступати з сумою не меншою тисяч 50 грн. Із меншою ці транзакційні витрати боляче вдарять по доходах.

Податки. Їх треба платити. Практично з усіх видів інвестиційного доходу, і з процентів на депозити чи за облігаціями також. А ще з вартості самої нерухомості. Тільки з дивідендів на інвестиції в інвестфонди податки сплачуються за ½ стандартної ставки.

Ліцензій для здійснення інвестицій ніяких не треба. Крім випадку професійної діяльності на цьому ринку, особливо з чужими грошами. Але це не про приватних осіб.

Отже у нас ніякої закордонної екзотики. Краще за все депозити. Якщо коштів достатньо, то облігації, перш за все ОВДП, можливо, інвестиційні фонди. Нерухомість потребує більше грошей, принесе додаткові ризики і перетворить власника на свого слугу та/або приноситиме менший дохід ніж депозит.

Олег Лиховид, голова Комітету фінансового ринку при Торгово-промисловій палаті України в рамках просвітницької програми «FinKeeper. Завжди при грошах».