Фінансові знання

Шлях до багатства

Шлях до багатства

Успіх чи неуспіх починається в голові людини. Там же народжуються їх пояснення і виправдання. Саме про те, що треба зробити людині для досягнення багатства, яку заплатити ціну будемо тут говорити.

Опори фінансової стабільності

Опори фінансової стабільності

Тут про те, що треба покласти у фундамент фінансової стійкості, з чого складаються його стіни і що слугує умовним дахом для нього. Простіше кажучи, необхідні умови для забезпечення фінансової стійкості.

Венчурне та капітальне інвестування

Венчурне та капітальне інвестування

Тут про те, що потрібно знати для інвестування в капітал бізнесу або стартапів.

Інструменти фінансового управління

Інструменти фінансового управління

Тут про те, за допомогою яких інструментів можна збудувати фінансову незалежність, який з інструментів оптимальніше вирішує яке завдання.

Венчурне та капітальне інвестування

Карантин і ринок житла – конкуренція за покупця посилюється
Венчурне та капітальне інвестування

Карантин і ринок житла – конкуренція за покупця посилюється

За період карантинних місяців тільки в Києві не були реалізовані приблизно 4 тисячі квартир із запланованих забудовниками – не дивно, люди відклали попит в період непевності. Таким чином, забудовники не отримали більше чотирьох мільярдів гривень. 2/3 цих коштів мали піти на фінансування нового будівництва – саме так працює цей ринок. При цьому лише до 1/5 частини забудовників (здебільшого це партнерські проекти) має досить фінансової міцності, аби продовжити будівництво і без цих коштів, а от для чверті – ситуація критична.

За період карантинних місяців тільки в Києві не були реалізовані приблизно 4 тисячі квартир із запланованих забудовниками – не дивно, люди відклали попит в період непевності. Таким чином, забудовники не отримали більше чотирьох мільярдів гривень. 2/3 цих коштів мали піти на фінансування нового будівництва – саме так працює цей ринок. При цьому лише до 1/5 частини забудовників (здебільшого це партнерські проекти) має досить фінансової міцності, аби продовжити будівництво і без цих коштів, а от для чверті – ситуація критична. А це означає, що багато об’єктів, які вже були частково профінансовані, можуть бути недобудовані, і покупці не отримують своїх квартир.

Але є й гарні новини: ринок поступово одужує, і рівень продажів зростає – тобто відкладений попит не означає скасований. І хоча рівень зростання в порівнянні з періодом квітня-першої половини травня склав лише 2-6% для об’єктів різного класу, динаміка позитивна. Досягти ж рівня попиту лютого більшості вдасться лише за півроку, а деяким за рік. Тому рівень конкуренції серед забудовників значно посилиться.

Багато гравців ринку нерухомості можуть суттєво переглянути проекти, які вже реалізуються – і проекти, які заплановані. Це може бути зроблено з метою підвищення привабливості нових житлових комплексів для покупців. Адже до 2/3 всіх ЖК, які наразі вже збудовані, не відповідають елементарним стандартам комфорту – починаючи з надмірної етажності і закінчуючи незадовільним забезпеченням транспортною та соціально-побутовою інфраструктурою.

Забудовники виділяють п’ять важливих факторів, на які будуть звертати увагу покупці в умовах, коли пропозиція суттєво перевищуватиме попит – тобто, в найближчий рік. Перше – це, власне, якість будівництва і продуманість інфраструктури (ТРЦ, дитсадків, фітнес-центрів, об’єктів HoReCa, магазинів), а також озеленення. Також важливий фактор – терміни зведення, покупці обиратимуть компанії, яким вдалося уникнути періодів заморозки будівництва.

Важливим буде і імідж компанії-забудовника, тому багатьом «динозаврам», які ще зберігають ненав’язливий пострадянський сервіс, доведеться змінюватись. Покупці оцінюватимуть інвестиційні перспективи нового житла – тобто, наскільки привабливість квартири зміниться з часом. І останнє – це конкуренція акційних пропозицій, які забудовники активно впроваджують останнім часом і явно продовжать робити це принаймні до кінця року.

По кому вдарить економічне цунамі
Венчурне та капітальне інвестування

По кому вдарить економічне цунамі

Що далі? Це очевидно друге за популярністю питання після «що робити, щоб вберегтися?». Якщо з найпершим більш-менш зрозуміло, то відповідь на друге так і криється в тумані. Адже точність відповіді на нього співставна з точністю передбачення, що буде після цунамі або тайфуну. Зрозуміло, що непереливки, але кому і наскільки?

Що далі? Це очевидно друге за популярністю питання після «що робити, щоб вберегтися?». Якщо з найпершим більш-менш зрозуміло, то відповідь на друге так і криється в тумані. Адже точність відповіді на нього співставна з точністю передбачення, що буде після цунамі або тайфуну. Зрозуміло, що непереливки, але кому і наскільки?

Зрозуміло, що із слонів, на яких тримається/трималася наша економіка, суттєво постраждає металургія. Адже метал – це інвестиційний товар, а з інвестиціями світу доведеться почекати. Навіть економічне відновлення буде не шляхом відновлення матеріальних цінностей. Вони якраз не постраждають. В ході відновлення буде відбуватися перерозподіл матеріальних цінностей між власниками, які вціліли після цього цунамі. На жаль, металургія придавить і своїх постачальників.

Ну а металургія, як виробник інвестиційного товару, просіла значною мірою з-за гальмування будівництва. Ця галузь разом з побратимом – девелопментом одні з перших на посткризовий перерозподіл власності.

Абсолютно очевидно, що лягли туризм, сервіс публічного харчування, і пасажирський транспорт. Саме в цих сегментах буде найактивніше перерозподілятися власність. Непродовольчий рітейл теж зазнає суттєвих втрат, особливо якщо не готував сані влітку – не розбудовував свою он-лайн версію. Але і самим просунутим буде нелегко, коли грошей у споживачів буде залишатися тільки на їжу та ліки.

Зрозуміло, що похитнеться фінансовий сектор, якщо трясе великих та й малих позичальників. Але повторення банкопаду нам очікувати не варто. Все що мало впасти, вже впало.

На наших очах у світі згортає активність галузь видобування вуглеводнів. Але навряд тут варто очікувати гучних банкрутств. Все очевидно відновиться, як тільки люди почнуть їздити-літати.

Агропром, скоріш за все, не відчує складнощів. Їсти треба ж усім. Навіть навпаки, здешевіле паливо йому тільки на користь. Безумовний поштовх відчули галузі ІТ, особливо Е-комерція, та телекомунікації. Впевнено почуватиметься продуктовий рітейл. Ну і безумовним бенефіціаром виявилися медичні заклади, виробники медичного обладнання і лікарського так би мовити обмундирування. Причому їх бенефіс матиме довгостроковий ефект, тому що налякане людство, дуючи на воду, підвищить вкладення в усе це коштів.

На жаль, негативному впливу піддадуться галузі зі значною зайнятістю, крім хіба агропрому та продуктового рітейлу. Значить не уникнути великої армії безробітних. Держава щось даватиме, але цього буде мало, бо в неї мало, і для усіх.

І найстрашніше, що наші громадяни так і не виховали у себе звички до формування накопичень. Дослідження засвідчили, що 75% громадян можуть протягти максимум два місяці без регулярного доходу. Це максимум. А з цих 75% близько половини не протягнуть і місяця. На початку карантин ми порівняли з цунамі для економіки. Так для громадян – це буде великим відпливом, тому що за влучним виразом Баффета саме відплив демонструє, хто плавав без купального костюму. Такими у нас виявилося 75%.

Єдина радість, що не доведеться довго відновлювати матеріальну складову економіки. А діяльність людей відновлюється швидко. Але треба розуміти, що це швидко почнеться не раніше осені. Очевидно, в цей період почнеться відновлення і в світі, яке теж буде швидким. А значить відновлюватимуться робочі місця і для наших заробітчан. Отже в наступному році ми можемо повернутися до кадрового дефіциту.

Але найважливішим нашим коефіцієнтом падіння або зростання залишається градус відносин України з МВФ. Якщо він так і залишатиметься нижче нуля, як зараз, то згадана вище осінь буде точно не цьогорічна, а може і не наступного року.

Чому в Україні слабкий інвестиційний клімат, та що з цим робити?
Венчурне та капітальне інвестування

Чому в Україні слабкий інвестиційний клімат, та що з цим робити?

За останні роки українці виявили декілька причин того, чому до нас не хочуть йти інвестори. Зазвичай називають такі – війна, корупція, невеликий ринок. Не заперечуючи в цілому, спробуємо поглянути на ситуацію під іншим кутом, залучивши досвід інших країн.

За останні роки українці виявили декілька причин того, чому до нас не хочуть йти інвестори. Зазвичай називають такі – війна, корупція, невеликий ринок. Не заперечуючи в цілому, спробуємо поглянути на ситуацію під іншим кутом, залучивши досвід інших країн.

Щодо війни. Класичний приклад – Ізраїль, який з першого дня заснування в 1949 році і по сьогодні веде безперервну війну. Мінімум два рази йому довелось витримати зіткнення мало не з усім арабським світом, який ще й був підтриманий СРСР. Менше з тим, щорічно ця країна залучає до 10 мільярдів доларів інвестицій – це в декілька разів більше, ніж Україна при вдесятеро меншому населенні і зовсім невеликій території! І це при тому, що мало не щотижня на Ізраїль падають ракети, відбуваються терористичні акти та диверсійні атаки.

Щодо корупції. Це явище має загальний характер. Проте є два типи корупції – побутова і так звана топ-корупція. Побутову корупцію видно, і саме вона впливає на індекс сприйняття корупції – показник, який традиційно використовують (не зовсім коректно) саме як показник рівня корупції в країні. На цьому рівні корупцію можна викорінити, але вона практично не пов’язана з інвестиціями. Топ-корупцію зазвичай не видно, але періодично навіть в найрозвиненіших країнах – Німеччині, США, тому ж Ізраїлі – спалахують гучні скандали, в яких фігурують мільярдні суми. І це лише вершина айсбергу. Тож, виходить, що не корупція перешкоджає інвесторам – ба більше, деякі із скандалів якраз пов’язані з виходом на ринок іноземних інвесторів, які були не проти купити для себе привілейоване становище на ринку. А від зовсім нахабних проявів топ-корупції інвестора захищає міжнародне комерційне право. За порушення якого чиновник дуже просто може опинитись в санкційному списку поруч із одіозними особами та організаціями.

Невеликий ринок. По-перше, споживчий ринок в Україні досить швидко зростає – з ростом заробітної плати збільшується і попит на нові товари і товарні групи. Це відбувається вже четвертий рік поспіль, і, сподіваємось, цей тренд збережеться і надалі. По-друге, Україна має величезний експортний потенціал, і саме заради нього могли б надходити інвестиції. Могли б – але чомусь не надходять.

Тож, на наш погляд, основних причин, чому цього не відбувається, чотири:

  • сумнівна концепція України як аграрної держави – при тому, що ринок землі і досі не створений, і навіть правових засад для нього поки немає;
  • немає чіткого бачення галузей, в які Україна хоче залучати інвестиції передусім, всі розмови про це залишаються на рівні декларацій;
  • неефективна судова система, яка слабо спроможна захистити права вкладників;
  • недорозвинена фінансова система;
  • застаріла та слаборозвинена інфраструктура.

Причому починати необхідно саме із вироблення стратегічної мети – в якому напрямку розвивається країна і на якому місці бачить себе в глобальному ринку. Тоді, за наявності волі, можна провести ефективну судову реформу, приватизувати або віддати в концесію великі інфраструктурні підприємства та зайнятись розвитком фінансово ринку. І ще одна важлива річ наостанок – створення сприятливих податкових умов: гроші залюбки йдуть туди, де їм не доводиться згодом осідати в бюджеті.

Час інвестувати в Україну
Венчурне та капітальне інвестування

Час інвестувати в Україну

Багато підприємців у світі шукають варіанти вигідного вкладення капіталу. Досвідчені інвестори розуміють, що популярні і добре відомі країни переповнені проектами, тому оцінюють нові можливості. Перспективних місць, що були в тіні, небагато, але вони є. Одне з них — Україна.

Багато підприємців у світі шукають варіанти вигідного вкладення капіталу.

Досвідчені інвестори розуміють, що популярні і добре відомі країни переповнені проектами, тому оцінюють нові можливості.

Перспективних місць, що були в тіні, небагато, але вони є. Одне з них — Україна.

Безумовно, постійна агресія північного сусіда стримує прихід інвестицій, однак попри воєнні ризики зараз найкращий час інвестувати в Україну.

Одним з найкращих аргументів є дохідність інвестицій. До прикладу, рентабельність за ЕBiTDA в агропроектах у 2016 році становила до 45%.

У бізнесових колах побутує думка: коли входиш у бізнес, добре думай, як будеш з нього виходити. Так от: зниження капіталізації і цін на активи в Україні сягає дна. Це найбільш вигідний час для входження в бізнес та купівлі активів.

У перспективі, за більш динамічного економічного зростання та ефективної реалізації інвестиційного проекту, це гарантує ріст капіталізації проекту та його високу дохідність. Відповідно, проект може використовуватися для росту капіталізації та отримання дивідендів, якщо це стратегічний інвестор, або для успішного продажу за значно вищою ціною, якщо це портфельний інвестор.

Так, деякі галузі в Україні занадто монополізовані, деякі досить конкурентні, але більшість з них в перспективі мають можливості зростання: як в об'ємі, так і в капіталізації. Саме майбутні інвестиції є запорукою їх розвитку та зростання.

Чому вигідно

Є щонайменше десять переваг інвестування в Україну.

1. Вигідне географічне розташування і велика територія.

2. Понад 40 млн потенційних споживачів.

3. Значні запаси багатьох сировинних ресурсів.

4. Україна володіє 60% чорноземів світу.

5. Високий рівень освіти і кваліфікації робочої сили при порівняно низькому рівні оплати праці.

6. Розвинута інфраструктура і транзитний потенціал.

7. Ліберальне законодавство у сфері захисту навколишнього середовища.

8. Помірковане податкове навантаження на бізнес та приватних осіб.

9. Помірний клімат.

10. Україна є членом СОТ, має зону вільної торгівлі з ЄС та іншими країнами.

Інвестиційно привабливі галузі

Що в інвестиційному тренді України 2017 року? Компанія "МТ-інвест" на основі опитування експертів сформувала рейтинг інвестиційної привабливості галузей.

1. Сільське господарство — управління, вирощування рослин.

2. Торгівля зерном, її інфраструктура.

3. Олійно-жирова промисловість.

4. Фармацевтична галузь — виробництво і дистрибуція.

5. Інформаційні технології, зв'язок, телекомунікації.

6. Виробництво "альтернативної" електроенергії.

7. Видобуток, переробка нафти і газу.

8. Переробна промисловість.

9. Молочна промисловість.

10. Продовольчий рітейл.

Як мінімізувати ризики

Чи є ризики інвестування в Україну? Є, але ними можна управляти і зводити до мінімуму. Часто говорять про необхідність в політичному лобі. Однак це не критично, оскільки таку функцію можуть виконувати бізнес-організації, членство в яких добровільне, а також посольства країн походження інвестицій.

Проблеми недосконалості правового поля і відсутності верховенства закону вирішуються шляхом найму кваліфікованого юриста чи юридичної компанії, в тому числі з міжнародним статусом, офіси яких представлені в Україні.

Важливим аргументом є можливість використання англійського права і юрисдикції міжнародних судів при укладенні основних договорів. Наявність в Україні офісів "четвірки" міжнародних аудиторів також є свідченням певного рівня розвитку інфраструктури і гарантує можливість скористатися їхніми послугами.

Для ефективної реалізації інвестиційного проекту в Україні важливо правильно вибрати галузь, партнера, персонал і топ-менеджмент. Можливим є залучення іноземних фахівців. Далі на результат проекту впливає наявність технологічних та фінансових ресурсів з урахуванням обсягу та рівня проекту.

Українська економіка потребує не тільки фінансових інвестицій. Важливим є прихід нових технологій, застосування прогресивних маркетингових стратегій та стратегій розвитку персоналу, адже зараз конкурують не продукти, а бізнес-моделі.

Про greenfield і brownfield

Рішення про інвестування ухвалене. Як його правильно реалізувати? Для стратегічного інвестора найбільш ефективним способом входу на ринок України є купівля місцевого лідера ринку і його розвиток. Можна придбати 100% власності, можливе й часткове партнерство. Це найшвидший і найефективніший спосіб.

Також можливий варіант входу через створення дочірньої компанії, придбання нею земельної ділянки і будівництво виробничих потужностей, так званий greenfield. Цей спосіб більш тривалий і забюрократизований: розробка проекту — експертиза — дозвіл на будівництво — введення в експлуатацію.

Можна використати варіант brownfield, коли викуповуються старі виробничі потужності і модернізуються для власних потреб.

Для фінансового інвестора найбільш важливим є вдалий вибір партнера в Україні, який може забезпечити розвиток інвестиційного проекту. Не менш важливо вибрати галузь, здатну зростати, і правильну інвестиційну стратегію.

З метою мінімізації ризиків для фінансового інвестора рекомендується придбання контрольного пакета акцій і забезпечення повного корпоративного управління.

Як правило, для роботи на території України фінансовому інвестору необхідно зареєструвати власний інвестиційний фонд чи дочірню компанію. Втім, можлива діяльність через представництво і нерезидентську організацію.

Пошук привабливих інвестиційних проектів потребує певних зусиль і маркетингових стратегій, оскільки серед інвестиційних фондів є конкуренція, а ліквідних проектів не так багато. Також не завжди власники привабливих бізнесів готові відкриватися і співпрацювати у партнерстві.

Варіанти входження на ринок

Якщо іноземна компанія хоче увійти на ринок України для реалізації власної продукції, вона має такі варіанти.

1. Створення в Україні дочірнього підприємства, яке буде імпортувати та продавати продукцію.

2. Підбір дилерів та дистрибуторів, які будуть імпортувати продукцію і самостійно просувати її на ринок. У цьому випадку доцільно створити представництво, яке буде реалізовувати маркетингову стратегію і координувати роботу дилерів.

3. Створення спільного підприємства з місцевим гравцем-трейдером.

4. Придбання готового торгового бізнесу.

Вибір варіантів залежить від стратегії компанії на нових ринках, а їх успіх залежить від ефективності маркетингових стратегій.

МИРОСЛАВ ТАБАХАРНЮК , голова наглядової ради компанії "МТ-інвест".