Фінансові знання

Шлях до багатства

Шлях до багатства

Успіх чи неуспіх починається в голові людини. Там же народжуються їх пояснення і виправдання. Саме про те, що треба зробити людині для досягнення багатства, яку заплатити ціну будемо тут говорити.

Опори фінансової стабільності

Опори фінансової стабільності

Тут про те, що треба покласти у фундамент фінансової стійкості, з чого складаються його стіни і що слугує умовним дахом для нього. Простіше кажучи, необхідні умови для забезпечення фінансової стійкості.

Венчурне та капітальне інвестування

Венчурне та капітальне інвестування

Тут про те, що потрібно знати для інвестування в капітал бізнесу або стартапів.

Інструменти фінансового управління

Інструменти фінансового управління

Тут про те, за допомогою яких інструментів можна збудувати фінансову незалежність, який з інструментів оптимальніше вирішує яке завдання.

Опори фінансової стабільності

Публікуємо корисні, але неочевидні поради для тих, хто дивується двом речам: «куди діваються гроші» і «звідки в квартирі стільки мотлоху?».
Опори фінансової стабільності

Публікуємо корисні, але неочевидні поради для тих, хто дивується двом речам: «куди діваються гроші» і «звідки в квартирі стільки мотлоху?».

Перше. Пам’ятайте, що економія в грошах не дорівнює економії у відсотках, а простіше – 5% від трьох тисяч і від ста гривень – це трошки різні 5%. Приділяйте найбільшу увагу дорогим покупкам – таким, як квартира, автівка тощо. Якщо вам вдасться зекономити без втрати якості 5% на покупці, яка коштує 150 тисяч гривень, абсолютна сума складе 7,5 тисяч. Це, скоріш за все, більше, ніж ви зекономите на рік на продуктових знижках.

Перше. Пам’ятайте, що економія в грошах не дорівнює економії у відсотках, а простіше – 5% від трьох тисяч і від ста гривень – це трошки різні 5%. Приділяйте найбільшу увагу дорогим покупкам – таким, як квартира, автівка тощо. Якщо вам вдасться зекономити без втрати якості 5% на покупці, яка коштує 150 тисяч гривень, абсолютна сума складе 7,5 тисяч. Це, скоріш за все, більше, ніж ви зекономите на рік на продуктових знижках. Тож приділяйте час справді важливим речам, яких ви можете не помічати у гонитві за дисконтом в найближчому супермаркеті.

Друге. Робіть щось власноруч. Не кажучи про те, що це просто може бути частиною хобі, такі навички дуже допомагають зекономити. В інтернеті є безліч сайтів, які допомагають опанувати сантехнічні і малярні роботи, ремонт одягу і велосипеда, кулінарні навички тощо. Звичайно, на все це потрібно мати час, тож якщо ви вважаєте, що основна робота принесе вам більше грошей, ніж ви зможете зекономити – воно того не вартує. Але якщо ви ще й отримаєте задоволення від освоєння нових видів діяльності – можливо, зекономите на психотерапевтові.

Третє. Практикуйте відкладене задоволення. Не варто купувати річ, що впала до душі, одразу – а саме на це й розраховують інтернет-магазини, розміщуючи кнопку «купити в один клік», на спонтанне споживання. Закрийте вікно браузера, подумайте ще раз. Не звертайте уваги на годинник, що відраховує час до закінчення терміну знижки – у 90% випадків він починає новий відлік, дійшовши до нуля, і це теж прийом онлайн-маркетингу. Але ж ви купуєте не на день-два, тож запитайте себе – чи буде вам ця річ корисна за місяць? За рік або роки?

Четверте. Математика складних відсотків важлива, займайтесь нею, поки ходите по магазину. Наприклад, ви можете вираховувати, наскільки виросте сума коштів, яку ви плануєте витратити на чергову пару взуття або на смартфон, за декілька років за умов, якщо ви покладете її на депозит. Сума може бути настільки привабливою, що вам не захочеться витрачати гроші. А тепер порахуйте, в яку суму перетвориться ця покупка, якщо ви замість неї покладете гроші на власний пенсійний рахунок – а це вже десятки років!

П'яте. Не витрачайте на статус, витрачайте на враження. Якщо ви полюбляєте гірські лижі, але не можете дозволити собі поїхати в Куршевель з друзями без того, щоб взяти в борг – не їдьте, краще проміняйте Куршевель на Буковель – але на свої. Те ж саме стосується і вина – практично, вино може бути дуже різним, але в ціновій категорії до 10 доларів за пляшку можна відкрити абсолютно всі його смаки.

Яку валюту обрати для накопичень
Опори фінансової стабільності

Яку валюту обрати для накопичень

Більшість наших співгромадян схильна більше довіряти не національній валюті, а долару США, чи, на крайній випадок, євро. А й справді, чим пояснити вибір на користь однієї з цих валют і яку краще обрати? Розберемось!

Більшість наших співгромадян схильна більше довіряти не національній валюті, а долару США, чи, на крайній випадок, євро. А й справді, чим пояснити вибір на користь однієї з цих валют і яку краще обрати? Розберемось!

Євро з’явився відносно недавно, але одразу ж кинув виклик «вічнозеленому», адже фінансово і промислово об’єднана Європа має не менший (якщо не більший) потенціал, ніж США. Те ж саме можна сказати про рівень розвитку інституцій – незалежної судової системи, охорони права власності і інвестицій. Не дивно, що на хвилі очікувань все перше десятиріччя євро зростав і поступово витісняв долар з резервів світових центробанків. Проте криза 2008-2009 року, а надто, боргова криза, що настала одразу за нею, в 2010 році, значно похитнула позиції євро. Падіння європейської валюти по відношенню до долара США продовжується і нині, хоча цей тренд майже непомітний для нас на фоні лихоманки української фінансової системи останніх 6 років.

Якщо подивитись на стан європейської економіки, в цілому вона виглядає краще американської, краще збалансована, а торговельний баланс Європи незначний, оскільки країни ЄС не настільки активно виносять виробництво в Азію і інші регіони. Тобто, економічно і фінансово Європа виглядає краще і є самодостатньою, на відміну від, наприклад, «заклятих друзів» - США, Китаю, Росії.

Хоча внутрішній дисбаланс Європі притаманний, точно так же, як він наявний, наприклад, між окремими штатами США. І тут відсутність центрального бюджету грає з Європою злий жарт, адже ця обставина не дозволяє стирати протиріччя між різними країнами. Тому Європа виглядає нині розділеною на табір багатих країн, які мають профіцит торговельного балансу, і країн, у яких цей баланс в дефіциті. Причому прірва між ними постійно шириться через те, що одні (Німеччина, Франція) кредитують інших (Іспанія, Греція), заганяючи їх в ще більший дефіцит. Саме через нього тренд євро і досі низхідний, а перспективи туманні – особливо через пандемію коронавірусу, яка збільшує заборгованість навіть відносно потужної Італії.

Проте є і промінь надії – ініційований Німеччиною і Францією Фонд Відновлення ЄС в розмірі 500 (згодом навіть розширеного до 750) млрд євро. Суть роботи Фонду має бути наступною: кошти будуть залучатись у країн ЄС безпосередньо від його імені, погашення кредитів відбуватиметься всіма країнами співдружності на паритетній пропорційній основі. Це дозволить позбутись вищезгаданих дисбалансів і вирішити, нарешті, проблему внутрішніх боргів. Поки що низка багатих країн, зокрема, Нідерланди, не пристали на цю пропозицію, але, враховуючи думку Німеччини, є великі шанси, що такий фонд буде створений.

З іншого боку, США вже восени може звалитись у значну інфляційну кризу через те, що всі емітовані Федеральної резервною системою кошти потраплять в реальну економіку (яка оживає після корона-кризи). Тому, враховуючи майже неминучість цього і непогані шанси на владнання боргової кризи в ЄС, євро наразі виглядає як більш приваблива валюта для накопичень, хоча ризик того, що країни Європи все-таки не домовляться, існує.

Вчимось витрачати гроші раціонально і докопуватись до суті своїх бажань
Опори фінансової стабільності

Вчимось витрачати гроші раціонально і докопуватись до суті своїх бажань

Знову витратили зайві кошти на непотріб? Не переймайтесь, адже маркетинг має дуже багато прийомів, щоб змусити вас витратити гроші. Просто закарбуйте собі цей випадок у пам’яті і візьміть на озброєння одну просту методику – для зручності її можна назвати «5 чому».

Знову витратили зайві кошти на непотріб? Не переймайтесь, адже маркетинг має дуже багато прийомів, щоб змусити вас витратити гроші. Просто закарбуйте собі цей випадок у пам’яті і візьміть на озброєння одну просту методику – для зручності її можна назвати «5 чому». Вона дозволить вам протистояти найбільш спокусливим пропозиціям абсолютно непотрібних для вас товарів – таких, як дві вудки за ціною однієї або приголомшлива знижка у 20% на китайські банджо. Використовуючи всього 5 запитань до себе (звісно, відповідати треба чесно), ви зможете точно дізнатись, чи треба вам певна річ, чи за вас все вкотре вирішив менеджер з реклами і мерчендайзер. Перелік питань не є остаточним, оскільки друге і всі інші будуть будуватись в залежності від відповіді на перше «чому»:

1. Чому ви хочете купити цю річ – наприклад, китайське банджо? Відповідь: я хочу навчитись грати.

2. Чому ви хочете навчитись грати? – щоб дивувати друзів.

3. Чому ви хочете дивувати друзів? – щоб звернути на себе увагу.

4. Чому ви хочете звернути на себе увагу? – щоб реалізувати себе в колі спілкування.

5. Чому ви хочете реалізувати себе? – бо мені здається, що до мене відносяться зверхньо.

Насправді, виявляється, банджо тут ні до чого. Він вам не треба – адже ідея, що можна було б навчитись грати, прийшла до вас лише тоді, коли ви помітили знижку у 20%. Але такі покупки не вирішають ваших проблем, не збирайте мотлох, який припадатиме пилом і пробуджуватиме у вас лише сумні думки.

Якщо ж ви виносите цю ідею довгий час і відповіддю на питання «чому ви хочете навчитись грати» буде «бо мені подобається звучання цього інструменту» (і так далі – не лінуйтесь, дайте відповідь на всі 5 «чому»), можливо в цьому щось є! Але не купуйте лише тому, що річ продається зі знижкою – треба ще подумати, а чому саме діє така знижка і чи достатньо якісний інструмент ви купуєте. Проте, це вже зовсім інша історія.

Можливості і загрози для країн Центрально-Східної Європи після пандемії
Опори фінансової стабільності

Можливості і загрози для країн Центрально-Східної Європи після пандемії

Країни Центрально-Східної Європи, до яких відносять Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію тощо, на тлі серйозної пандемії в Західній Європі, виглядають більш-менш пристойно. Проте в економічному сенсі вразливість регіону значно вища, адже країни не мають настільки всебічно розвинених економік, як ті ж Італія та Німеччина. Основні причини, які вплинуть на економічний спад в цих, до епідемії цілком успішних, країнах, такі:

Країни Центрально-Східної Європи, до яких відносять Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію тощо, на тлі серйозної пандемії в Західній Європі, виглядають більш-менш пристойно. Проте в економічному сенсі вразливість регіону значно вища, адже країни не мають настільки всебічно розвинених економік, як ті ж Італія та Німеччина. Основні причини, які вплинуть на економічний спад в цих, до епідемії цілком успішних, країнах, такі:

  • залежність від експорту, який загалом падає. Внутрішній ринок деяких з цих країн зовсім невеликий, і від половини до двох третин, а у Словаччини навіть більше 90%, ВВП складає експортна виручка. У країн Західної Європи цей показник складає близько третини ВВП;
  • також бізнес і населення країн Центрально-Східної Європи отримають загалом меншу фінансову підтримку як від своїх урядів, так і від міжнародних інституцій. Причому місця для маневру у вигляді відмови платити за боргами (дефолт) вони теж не мають. Як і Україна, доречи. Причому, цікаво, що рівень довіри інвесторів не залежить напряму від розміру боргу – так, серед сусідніх країн регіону Австрія має значно більші борги, ніж власне країни ЦСЄ, але кредитний рейтинг у неї вищий через вищу макрофінансову стабільність – ось наскільки цей показник важливий;
  • падіння туризму – в деяких країнах регіону туризм – це досить відчутна частка ВВП, передусім, в приморських, таких, як Болгарія, Хорватія.

Проте у цих країн є і сильні сторони:

  • сильна орієнтація на могутню економіку Німеччини, яка має велетенський запас міцності і вже в 2021 році за прогнозами експертів відновиться повністю і почне зростання;
  • тренд на переніс виробництв з Китаю ближче до місця споживання товарів через побоювання нових транспортних локдаунів;
  • зростання країн ЦСЄ як логістичних і сервісних центрів.

В Україні є всі основні загрози, крім, хіба що, загрози туристичній галузі, яка і так «пасла задніх», і всі перераховані можливості – і це необхідно враховувати вже зараз в пост-ковідному світі.

На порозі інфляційної кризи: чи бігти продавати долари?
Опори фінансової стабільності

На порозі інфляційної кризи: чи бігти продавати долари?

Епідемія нового коронавірусу спричинила значну економічну стагнацію, деякі галузі впали на рівень, на якому знаходились в 90-то роки, а то й раніше. Багато (майже всі) розвинених країн прийняли рішення рятувати бізнес грошовими вливаннями, запустивши, як прийнято казати, друкарський станок. Міра, «перевірена часом», яку уряди звикли використовувати ще з кризи 2008-2009 років, цього разу може призвести до інфляційної кризи. Дивно, скажете ви, адже інфляція в розвинених країнах була майже нульовою, чи зашкодить ситуації невеличка грошова емісія? Розбираємось.

Епідемія нового коронавірусу спричинила значну економічну стагнацію, деякі галузі впали на рівень, на якому знаходились в 90-то роки, а то й раніше. Багато (майже всі) розвинених країн прийняли рішення рятувати бізнес грошовими вливаннями, запустивши, як прийнято казати, друкарський станок. Міра, «перевірена часом», яку уряди звикли використовувати ще з кризи 2008-2009 років, цього разу може призвести до інфляційної кризи. Дивно, скажете ви, адже інфляція в розвинених країнах була майже нульовою, чи зашкодить ситуації невеличка грошова емісія? Розбираємось.

Наприклад, долар США – його емісію проводить Федеральна резервна система – активно друкується, щоб було звідки взяти «трампові» три тисячі доларів кожному американцю. Крім того, цими ж емітованими додатково, а значить, не забезпеченими відповідно товарами і послугами, доларами «затикають» дірки у федеральному бюджеті – а це допомога безробітним, бізнесу, фінансування охорони здоров’я. Всі ці долари зараз (на відміну від ситуації 2009 року, коли вони слугували для стабілізації фінансової системи, майже повністю залишившись в банках) вливаються в реальний сектор економіки. Кредитний портфель банків США за два місяці виріс на трильйон доларів – тобто, таку суму роздали у вигляді дешевих кредитів! В нормальних умовах це річний обсяг кредитування.

Цікаво, що якраз в даний момент, коли в США ледь-ледь простежується тренд зниження захворюваності, інфляції немає – ціни навіть падають, адже люди відклали споживання «на після коронавірусу», не подорожують, не купують нерухомість, авто і дорогу техніку. Тобто, саме під час пандемії інфляції і не буде, але як тільки споживання почне відновлюватись, підуть нагору і ціни. Інфляція, спровокована вливанням величезних незабезпечених грошей в економіку, спровокує кризу, не настільки глибоку, як сама пандемія, але більш розтягнену в часі.

Тобто, якби мір з допомоги економіці «порожніми» грошима взагалі не було, вихід з кризи був би поступовим і болісним, проте економіка вийшла б на «до-вірусний» рівень і розвивалася б далі відповідно до минулорічних прогнозів. В ситуації, в якій опинились розвинені країни, вихід з кризи буде швидким, але за деякий час їхні економіки наздожене інфляційна криза, вихід з якої затягнеться на втричі довший термін – за оцінками фахівців, на 2-3 роки. При цьому рівень інфляції складатиме не «терапевтичні» 3-4%, а до 10%, що для основних світових валют і фінансових систем є майже катастрофою.

Що це означає для України? По-перше, ідея незабезпеченої емісії за прикладом Заходу, яку, наче мавпа гранату, крутять у владних колах вже місяць – дуже небезпечна. І їй треба протистояти за будь-яку ціну, адже лише останні два роки Україні ледь досягла макрофінансової стабільності і трохи відновила довіру кредиторів. По друге, в наступні декілька років ми можемо побачити безпрецедентне явище – як валюти, які ми звикли вважати непохитними, наче земна твердь, стрімко «втрачають вагу», і говірка « в будь-якій незрозумілій ситуації купуй долари» втратить актуальність.