Фінансові знання

Шлях до багатства

Шлях до багатства

Успіх чи неуспіх починається в голові людини. Там же народжуються їх пояснення і виправдання. Саме про те, що треба зробити людині для досягнення багатства, яку заплатити ціну будемо тут говорити.

Опори фінансової стабільності

Опори фінансової стабільності

Тут про те, що треба покласти у фундамент фінансової стійкості, з чого складаються його стіни і що слугує умовним дахом для нього. Простіше кажучи, необхідні умови для забезпечення фінансової стійкості.

Венчурне та капітальне інвестування

Венчурне та капітальне інвестування

Тут про те, що потрібно знати для інвестування в капітал бізнесу або стартапів.

Інструменти фінансового управління

Інструменти фінансового управління

Тут про те, за допомогою яких інструментів можна збудувати фінансову незалежність, який з інструментів оптимальніше вирішує яке завдання.

Опори фінансової стабільності

Зростання мінімалки. Черговий постріл у ногу
Опори фінансової стабільності

Зростання мінімалки. Черговий постріл у ногу

Нещодавно українська влада ощасливила громадян новим «покращенням», мінімальна заробітна плата зросла до 5 тисяч гривень! Здавалося б, жити стало краще, жити стало веселіше – але не спішіть радіти, навряд чи краще і веселіше буде саме вам. Зростає мінімальний розмір оплати праці (МРОП) – зростають і податки з неї. 22% єдиного соціального внеску з фонду оплати праці для зарплатні в 5 тис. грн. – це більше, ніж для 4,723 тис. грн. Ненабагато, але більше. Притому що реальна зарплатня не зміниться, вона залежить виключно від економічних факторів, які залишають бажати кращого після (під час) пандемії.

Нещодавно українська влада ощасливила громадян новим «покращенням», мінімальна заробітна плата зросла до 5 тисяч гривень! Здавалося б, жити стало краще, жити стало веселіше – але не спішіть радіти, навряд чи краще і веселіше буде саме вам. Зростає мінімальний розмір оплати праці (МРОП) – зростають і податки з неї. 22% єдиного соціального внеску з фонду оплати праці для зарплатні в 5 тис. грн. – це більше, ніж для 4,723 тис. грн. Ненабагато, але більше. Притому що реальна зарплатня не зміниться, вона залежить виключно від економічних факторів, які залишають бажати кращого після (під час) пандемії.

Змусити роботодавців платити більше уряд, звісно, зможе – приблизно протягом того часу, який буде необхідний, аби закрити бізнес і розпустити всіх по домах остаточно. Або, за можливості, перемістити його в іншу, більш притомну юрисдикцію – Естонія вже давно пропонує прозорі і чіткі умови і вигідне оподаткування. Або ще краще – надрукувати гривню і роздати банкам заради дешевих кредитів, які б очікував вітчизняний бізнес. На жаль, теж не спрацює – у вигоді будуть лише експортери, і то ненадовго, надто вже в економіці все пов’язано.

Але ми відволіклися. Які ще податки зростуть? Не радіють підвищенню ФОПи, для яких ЄСВ теж зросте, а для 1 і 2 груп ФОП зросте також і ставка єдиного податку. Виросте податок на нерухомість, який прив’язаний до мінімалки (1,5% від МРОПза 1 кв. м). Зростає судовий збір, державне мито, деякі штрафи. І навпаки, зменшується обсяг субсидування витрат на ЖКГ, яке так полюбляють українці.

Головне, що й держава ймовірніше, зиску з цього підвищення не побачить. Оскільки, по-перше, тінізація лише зростатиме, а по-друге, бюджет нестиме додаткові витрати на збільшення заробітних плат бюджетникам, у яких вони не дотягнуть до 5 тисяч. Та й бюджетники цих грошей не побачать, бо ціни зростуть – треба ж буде підприємцям компенсувати додаткові витрати. Найманих же працівників в приватному секторі не те щоб не очікує зростання заробітних плат – буде щастям, якщо не розпочнуться масові звільнення.

Так держава вчергове стрілила собі і всім нам у ногу. Навіщо? Можна лише здогадуватись, адже «про рейтинги ніхто не думає», як заявляє президент Зеленський. Але вчергове підтверджується теза про те, що будь-яке втручання держави у приватні справи людей несе негатив, навіть якщо задумане з найкращими побажаннями.

P.S.Цікаво, звідки взялась така кругла цифра – 5000 гривень? Чи не є вона плодом волюнтаристського рішення, «спущеного» з Банкової напередодні місцевих виборів?

За даними ООН, коронавірус може призвести до голоду. Що таке «розумне споживання»
Опори фінансової стабільності

За даними ООН, коронавірус може призвести до голоду. Що таке «розумне споживання»

Чи часто ми замислюємось про проблему голоду? Насправді, малоймовірно – адже проривні технологічні новації останнього сторіччя відігнали цю примару за межі поля зору людей з умовних «першого і другого світів», і навіть у третьому світі кількість людей, що потерпає від голоду. Стрімко зменшується щороку. Тепер основна проблема цивілізації – навпаки, надлишок калорій та пов’язані з ним хвороби: ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання. Це сумна іронія, яка б дуже здивувала людину з XIXі навіть початкуXX сторіччя (згадаймо декілька голодоморів). Адже основною причиною смерті всю історію залишався саме голод, не війни і навіть не інфекційні хвороби.

Чи часто ми замислюємось про проблему голоду? Насправді, малоймовірно – адже проривні технологічні новації останнього сторіччя відігнали цю примару за межі поля зору людей з умовних «першого і другого світів», і навіть у третьому світі кількість людей, що потерпає від голоду. Стрімко зменшується щороку. Тепер основна проблема цивілізації – навпаки, надлишок калорій та пов’язані з ним хвороби: ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання. Це сумна іронія, яка б дуже здивувала людину з XIXі навіть початкуXX сторіччя (згадаймо декілька голодоморів). Адже основною причиною смерті всю історію залишався саме голод, не війни і навіть не інфекційні хвороби.

Але, здається, проблема не настільки далека, як нам хотілося б. пандемія коронавірусу створила глобальну загрозу для продовольчої безпеки. Здавалося б, який карантин у полі – бери та збирай, але людство настільки глобальне та інтегроване, що розрив шляхів постачання і зупинка переробки можуть просто закинути деякі регіони на межу голоду. Конкретно поки що йдеться про ті регіони, які і так потерпали від недоїдання, передусім, це частина Африки, Афганістан і Пакистан, також частина Південної Америки. Експерти ООН вважають, що ще до кінця поточного року голод загрожуватиме 135 млн людей – не рахуючи тих, хто вже голодував.

Ця оцінка базується на результатах постійного моніторингу і оцінки впливів карантинних обмежень, закриття кордонів та розривів традиційних торговельних ланцюгів. Причому чим далі, тим більш похмура картина вимальовується – адже ще три місяці тому оцінка була на рівні 85 млн! Все більше урядів країн, які знаходяться в небезпеці, звертаються до ООН – а конкретно, в підрозділ WFP, WorldFoodProgram, по допомогу – і організація активно залучає 4,9 млрд доларів для фінансування цієї допомоги, що є найбільшою мобілізацією сил людства в цьому напрямку за всю історію.

Може здаватись, що це зовсім не наші проблеми, можна плекати надію, що Україна, навпаки, світова житниця і що ми на цій проблемі лише виграємо. Проте, аномально суха зима і більша частина весни на жаль. Зменшують оптимізм. Адже це цього року така погода є аномальною, але, з огляду на глобальні зміни клімату, вона цілком може стати новою нормою для наших широт. Так, у травні були дощі – але їх було навіть забагато, і це більше нагадує сезон дощів у тропіках, коли за місяць випадає піврічна норма опадів. Для традиційних сільськогосподарських культур України така погода є неприйнятною. Наприклад, зернові культури вже загинули на 386 тис. гектарів. Тож, голод як такий нам звісно не загрожує – а от ціни, навіть на сезонні продукти – вже б’ють рекорди. Враховуючи, що економіка України після 4 років зростання вповільнюється, і що в структурі витрат українців продукти харчування стабільно займають 2/3, це означає, що значній кількості громадян прийдеться урізати і так не дуже різноманітний раціон.

Але що ж робити нам? На жаль, вплив на глобальні процеси у звичайних громадян і справді обмежений і опосередкований (але не відсутній!). Але ми можемо допомогти принаймні собі самим. Адже чи відомо вам, що, якщо спеціально не звертати на це уваги, до чверті всіх продуктів буде просто викинуто у смітник? Тож декілька корисних порад для вас:

1.Опановуйте кулінарне мистецтво, і ваші експерименти стануть вдалими, а їхні результати не опиняться на смітнику.

2.Порції повинні бути меншими – для здоров’я це теж корисно. Варто розрахувати калорійність стандартних порцій основних страв раціону і враховувати цей показник під час приготування.

3.Купуйте менше продуктів з обмеженим терміном придатності.

4.Купуйте місцеві продукти, якщо вони належної якості. Це найкращий спосіб підтримки вітчизняного виробника, а головне – це дешевше.

5.«Некрасиві» овочі і фрукти нічим не гірше за «відбірні», а коштують на 20-50% дешевше.

6.Почитайте про правила зберігання різних продуктів. Наприклад, верхні полиці краще залишити для молочних продуктів, середні для м’ясних, нижні для готових страв, а овочі зберігати у спеціальному відсіку.

7.Регулярно передивляйтесь вміст холодильника і викидайте зіпсоване – такі продукти є поживним джерелом для плісняви. Заведіть поглиначі вологи в холодильнику і регулярно їх міняйте.

8.Майже всі продукти можна зберігати в замороженому вигляді. Вас врятує холодильник з великою морозильною камерою.

9.Компостуйте харчові відходи, якщо дозволяє місце в морозильнику. Це ідеальне добриво для городини або саду.

10.Якщо любите роботу на землі – заведіть власний город, так ви завжди матимете свіжу зелень, редиску, часник – а може й огірки з помідорами.

Розумне споживання дозволить, не втрачаючи якості і кількості, скоротити витрати на десятки відсотків.

Чи слухається економіка «сильної руки»?
Опори фінансової стабільності

Чи слухається економіка «сильної руки»?

Всі ми дуже емоційно сприймаємо події, які відбуваються в Білорусі, і шоковані звірствами режиму Лукашенко. Не ставлячи за мету оцінювати процеси в цій країні, ми хотіли б поговорити про стару ідею, яка імпонує, тим не менше, багатьом співвітчизникам: «нехай буде диктатура, але якщо вона забезпечить економічне процвітання, ми її підтримаємо». Багато людей готові обмінювати політичну свободу і свободу совісті на економічні вигоди – до речі, саме Лукашенко є лідером симпатій українських громадян серед іноземних лідерів (добре, що хоч не Путін!). І така позиція сама по собі зрозуміла, якби вона не була хибною.

Всі ми дуже емоційно сприймаємо події, які відбуваються в Білорусі, і шоковані звірствами режиму Лукашенко. Не ставлячи за мету оцінювати процеси в цій країні, ми хотіли б поговорити про стару ідею, яка імпонує, тим не менше, багатьом співвітчизникам: «нехай буде диктатура, але якщо вона забезпечить економічне процвітання, ми її підтримаємо». Багато людей готові обмінювати політичну свободу і свободу совісті на економічні вигоди – до речі, саме Лукашенко є лідером симпатій українських громадян серед іноземних лідерів (добре, що хоч не Путін!). І така позиція сама по собі зрозуміла, якби вона не була хибною.

Хибна вона тому, що в сучасному світі невільна в політичному сенсі країна навряд забезпечить процвітання галузей з найбільшою доданою вартістю. Так, в Білорусі вдалося створити досить потужну IT-індустрію, але рішення, які до цього призвели, лежали на поверхні і не потребували авторитарного режиму. Так, там є більш-менш працююча, але здебільшого державна, машинобудівна і хімічна промисловість – але ми давно знаємо, що державне означає малоефективне. Економічне «диво» Білорусі має завдячувати хіба Росії – її дешевим кредитам і нафті, яку переробляють три велетенських НПЗ.

Тобто, виходить, що відносно непогано білоруси живуть не завдяки, а скоріше, наперекір режиму. І відтік кваліфікованих кадрів звідти не менший, ніж з України, і навіть за тими ж напрямками. І це не дивно – адже спеціалісти, які цінують свою працю і створюють продукцію зі значною доданою вартістю, дуже чутливі до суспільно-політичного клімату. Вангуємо, що якщо Лукашенко якимось дивом всидить у кріслі, з країни в найближчі рік-два виїдуть десятки тисяч людей. А це підсіче в корені економічні перспективи країни і остаточно перетворить її на проксі для РФ.

Але погляньмо на цифри, вони скажуть краще – чи варто розмінювати право голову на повний холодильник. Для порівняння візьмемо Україну.У 2013 році доларовий ВВП України складав 169 млрд. доларів, а пік падіння склав 46% від цієї суми – завважте, на фоні окупації Криму та гібридної агресії РФ на Донбасі. Вже у 2019 році він склав 89% від рівня 2013 року.

У 2014, теж на піку, ВВП Білорусі склав 78,74 млрд. доларів. Так, це досить чимало, якщо брати до уваги населення в 10 млн. Але вже за два роки падіння склало 39%, а в 2019 році ВВП країни відновився лише до рівня 79% від значення 2014. І це в країні, президент (колишній?) якої вихвалявся під час кампанії, що у всіх навколо війни і революції, а в Білорусі мир, спокій і процвітання. Головний козир старіючого диктатора битий: дешевшає нафта – падає ВВП.

Візьмемо ще одну невільну в політичному плані, але ринкову країну – саму Росію. Пік ВВП у 2,292 трлн. доларів прийшовся на 2013 рік, найбільше падіння – теж 2016, 44%, а на 2019 рік відновлення склало лише 71,5% від рівня 2013 року. Навіть гірше за Білорусь – дивно, адже ні війн, ні окупації там не було. Ну і наостанок Казахстан, ще один лідер про-східних симпатиків з України і теж із закритою політичною системою. 2013 рік – 236,6 млрд., 2016 – 137,3, тобто мінус 42%. Відновлення на 2019 рік – лише до 72% від пікового рівня.

Як бачите, авторитарні країни відновлювались набагато повільніше. Звісно, можна сказати, що на тісно пов’язані з Росією в економічному і політичному сенсі Казахстан і Білорусь вплинули введені проти неї санкції, тоді як Україна отримувала кредити МВФ. Навіть скоріш за все так і є. Але висновок звідси можна зробити один – треба правильно підбирати друзів. А білорусам ми бажаємо мужності і витримки у відстоюванні права на чесні вибори.

Корона-криза: чи запасатись золотими гирями?
Опори фінансової стабільності

Корона-криза: чи запасатись золотими гирями?

Золото знову б’є рекорди популярності у якості інструменту довгострокових інвестицій. Ну й що, що в нього невисока ліквідність – зате інші інструменти взагалі часто-густо стають збитковими в умовах нечуваної рецесії світової економіки. Світові котирування оновлюють рекорд за рекордом – аналітики GoldmanSachs вважають, що ще до кінця року вартість золота сягне 2 тисяч доларів за тройську унцію.

Золото знову б’є рекорди популярності у якості інструменту довгострокових інвестицій. Ну й що, що в нього невисока ліквідність – зате інші інструменти взагалі часто-густо стають збитковими в умовах нечуваної рецесії світової економіки. Світові котирування оновлюють рекорд за рекордом – аналітики GoldmanSachs вважають, що ще до кінця року вартість золота сягне 2 тисяч доларів за тройську унцію (31.1034768 г .). Це цілком закономірно: золото дорожчає саме під час криз, а ось у «ситому» 2012-2013 рр, коли в світі активно розвивались і зростали фондові ринки, воно втратило третину вартості. Золото називають традиційним «захисним» активом, який убезпечує капітал від інфляції чи зменшує її наслідки. Крім золота, до захисних відносять і інші дорогоцінні метали, а також суверенні, тобто забезпечені державами з надійним кредитним рейтингом.

Стратеги BankofAmerica дійшли висновку, що основні причини зростання – практично нульові, а почасти й від’ємні відсоткові ставки, невизначеність у зв’язку з пандемією, ситуацією навколо торговельних воєн США і Китаю, майбутніми виборами президента в США та іншими факторами. Побоювання другої хвилі пандемії, яка, схоже, вже видніється на горизонті, а також нерівномірність процесів економічного відновлення в найближчі роки буде підтримувати високу ціну золота. Очікувані втрати світового ВВП від корона-кризи у 5 трильйонів доларів говорять самі за себе. Крім того, монетарна політика багатьох центробанків, яка орієнтована на емісію для підтримки вітчизняних економік, не дозволяє капіталам «перетікати» у традиційні резервні валюти – долар і євро. Адже саме вони підлягають інфляційним ризикам в першу чергу.

Що цікаво, класичних економічних причин зростання вартості золота немає – адже дефіциту цього металу не спостерігається, навпаки, попит на дорогоцінності впав у світі на 39%, а у Китаї навіть на 65%. (Так, золото як банківський метал і золото у предметах розкоші – це «дві великі різниці»). Тож йдеться саме про зливки, які активно накопичують не лише приватні інвестори, а й деякі центробанки, збільшивши лише за перший квартал запаси на 145 тонн. Видобуток же і виробництво зменшилися через карантинні обмеження лише на 4%.

В Україні зростання попиту оцінюють у 10%. Звичайні інвестори можуть придбати банківські зливки для подальшого зберігання, а також оформлювати так звані «золоті депозити». В другому випадку фізичної купівлі золота не відбувається, але депозит прив’язується до вартості дорогоцінного металу. Щоправда, мінусом таких депозитів є великий спред (різниця між ціною покупки і продажу), який досягає 20% і може нівелювати всі вигоди. Тому, як і раніше, купівля золота – справа цілковито особистого вибору, і найкраще вкладатися в нього надовго. При цьому треба враховувати неминуче відкочування цін в середньостроковій перспективі, але коли він розпочнеться і наскільки масштабним буде, ніхто не береться прогнозувати – бо коронавірус непередбачуваний.

Антикрихкість, або як загартувати себе
Опори фінансової стабільності

Антикрихкість, або як загартувати себе

Чи помічали ви, що варто лише захотіти змін – і всесвіт буквально повстає проти вас? Звичайно, це лише когнітивне викривлення, але воно має реальні наслідки: ми втрачаємо бойовий настрій, складаємо руки. Це, якщо послуговуватись термінологією Нассіма Талеба з його книги «Антикрихкість», «крихкий» підхід.

Чи помічали ви, що варто лише захотіти змін – і всесвіт буквально повстає проти вас? Звичайно, це лише когнітивне викривлення, але воно має реальні наслідки: ми втрачаємо бойовий настрій, складаємо руки. Це, якщо послуговуватись термінологією Нассіма Талеба з його книги «Антикрихкість», «крихкий» підхід. Основна думка автора полягає в тому, що більшість створених людиною систем – крихкі, тобто схильні до зламу при збільшенні навантаження. на відміну від антикрихких систем, ідеальним прикладом яких можуть слугувати наші м’язи: при збільшенні навантаження вони пошкоджуються, але мають здатність до відновлення, після чого стають ще більш міцними. Спробуємо перенести ідею антикрихкості на повсякденне життя.

Ключові ідеї і тези антикрихкості:

  • очікуйте тиску і провалів;
  • розробляйте систему так, щоб вона ставала сильніше через тиск або провали (як клинове з’єднання або арка, які лише збільшують міцність при збільшенні тиску);
  • позбавтесь від крихкості, тобто точок потенційного ризику – до таких можна віднести борги, погані звички, надмірні переживання;
  • ризик має бути не надмірним, але частим – невеликі експерименти, проби і помилки – так ож, як і м’язи не можна тренувати надмірно, бо це не принесе користі, а може призвести до травмування;
  • приймайте непевність, дискомфорт, ризик – це те, що допоможе вам вирости, а не те, чого треба уникати за будь-яку ціну;
  • налаштуйтесь вчитись і завжди ставати краще після невдач;
  • додавайте напругу в життя спеціально;
  • не будьте надмірно жорстокими до себе, але навчіться долати свої нахили;
  • в усьому помічайте можливості – це основна ідея антикрихкості.

Важливо ставити собі правильні запитання, щоб досягти успіху. Так, перш за все, розберіться, що робить вас крихкими. Це може бути що завгодно, від паління до негативних думок, тож чому саме ви крихкі? По-друге, що є критично важливим і може привести до провалу? Як цього уникнути і чи є у вас план А, В, С? Як врахувати можливість найгіршого сценарію? Як вийти із зони комфорту, щоб почати бачити можливості у проблемах? Всі ці поради потребують постійних тренувань і певного часу – точно так же, як і тренування м’язів. Неможливо стати сильним і антикрихким, якщо просто захотіти цього – вам потрібна регулярна практика, проте результати вас точно здивують.